Молимось

    Вітання!

    Продовжуємо розгляд духовного значення йоги. Надіюсь, з всього попереднього матеріалу, стало зрозуміло, що виконуючи вправи йоги, ми повинні молитись. Увага на тілі, наших відчуттях, диханні не повинні бути усунені. Але тепер, коли ми вже набули певного досвіду, додаємо до нашої практики молитву. Поєднуючи йогу з молитвою, ми не просто механічно зчіпляємо дві практики, ми все краще починаємо розуміти, що йога саме походить з молитви, що це її органічна складова. На підтвердження цього беремо цитату з класичного твору Патанджалі “Йога-сутра”. В другій главі сутра 47 звучить так: “ Асана досягається при зупинці зусилля або концентрації на Безкінечному”.

    Давайте детальніше подивимось на цю цитату. Перша частина говорить про роботу з тілом, про припинення зусилля. Тут все зрозуміло, ми про це і говорили, що асана має бути зручною, не має бути ніяких напружень. Але йти шляхом тільки вдосконалюючи асану через відчуття тіла, як на мене, досить небезпечно. Це можна робити під наглядом дуже високо кваліфікованого вчителя. Так як ми не маємо такого вчителя (я не маю, може комусь пощастить), то наша увага має бути спрямована на другу частину цього речення - “концентрації на Безкінечному”. А хто це Безкінечний? Хто може бути Безкінечним?...

    Здається, тут сумнівів бути не може. Безкінечним може бути тільки Бог.

    Отже асана досягається при збереженні уваги на Господі. А як ми це можемо робити? Ми можемо молитися (ми вже знаємо, що таке молитва). Тобто йога це виконання асан в молитві.

    Запам”ятайте цей висновок. Ми ще до нього повернемось.

    А поки що, поглиблюючи вивчення йоги, давайте познайомимось з ступенями йоги. Їх є вісім.

    Перші дві ступені це яма і ніяма. В більшості книг по йозі їм уділяється досить мало уваги. Деколи тільки згадуються у вступі. Але в серйозній літературі говориться, що якщо ви не йдете шляхом ями і ніями, то ви не можете стати йогом. Надіюсь всі вже зрозуміли, що йога це значно більше ніж стояння на голові чи сидіння в позі лотоса. Будь-який гімнаст виконає асани йоги значно краще ніж багато йогів (в тому числі і я), але хіба гімнаст від цього стане йогом?...

    Отже

яма

1. Ахімса — не причинення зла (в християнстві — не вбий).

2. Сатья — правдивість (в християнстві — не свідчи ложно).

3. Астейя — не вкради (аналогічно в християнстві).

4. Брахмачар”я — чистота (в християнстві — не прелюбодій).

5. Апаріграха — ненакопичення (в християнстві — не пожадай майна ...).

    Як бачите, яма точно відповідає, поки що п”яти з десяти, заповідям в християнстві. І для християнина їх зовсім не потрібно запам”ятовувати. Якщо ви християнин, ви їх і так знаєте. Це, до речі, ще одне підтвердження близькості духовних пошуків у різних культурах.

Ніяма

1. Шауча — чистота, як фізична (гігієна) так і духовна.

2. Сантоша — прийняття всього таким як є, вдоволеність тим, що маєш.

3. Тапас — аскетизм.

4. Свадхяя — самопізнання, самоосвіта, вивчення свщенних писань.

5. Ішвара пранідхана — відданість Господу (в даному випадку термін Ішвара означає Бог).

    Заповідей ніями нема в наших християнських десяти заповідях. Крім останньої. В нас це перша заповідь — любити Господа Бога всім серцем, всією душею. Але хіба не видно, що інші заповіді не те що не протирічать, а це прямі вказівки, які даються в християнстві.

    Коли я знайомився з йогою, мене завжди дивувало це твердження, що не можна стати йогом не виконуючи яму і ніяму. Якщо б я міг повністю виконувати яму і ніяму, то решта йоги вже і не конче потрібна. Бо це вже і так досконала людина. Але в тому то і річ, що досягти досконалості в ямі і ніямі дуже важко. Так само як досягти досконалості в християнстві. Це постійна робота протягом всього життя і межі тут немає.

    Звідси висновок — старайтесь бути справжніми християнами і перші дві ступені йоги ви освоюєте.

    Наступні дві ступені — асана і пранаяма. З цими ступенями ви вже знайомі. Просто ми їх будемо доповнювати і поглиблювати розуміння. Про решту 4 ступені поговоримо пізніше.

    Тепер, щоб трошки розбавити наші роздуми практикою, додамо до нашого комплексу нову вправу — ваджрасана.

Ваджрасана

(алмазна поза)

    мал. 7. Ваджрасана.

    З самого малюнку, напевно, кожен бачить простоту виконання цієї асани. Але, як завжди, є декілька важливих зауважень. Перш за все це ступні. У більшості людей таке сидіння викликає біль в ступнях (вірніше в суглобах). Дехто навіть не може так сісти. Для вирішення цієї проблеми можна підставити маленьку подушечку (чи скручений рушник) і сісти на неї, так щоб не відчувати болі і сидіти було комфортно. По мірі практики, ви зможете сідати глибше. А з часом подушечка вам не буде потрібна взагалі.

    І ще одне вкрай важливе зауваження. Це спина. В більшості книг говориться, що спину треба тримати рівною. Це правильно. Просто постає питання, що таке рівна спина. Багато хто вважає, що рівна спина це високо піднята голова, розправлені плечі, сильний прогин в поясниці. Можливо для показу мод це так. Але для йоги це не правильно. Тому, що тримаючи так спину, ми її неодмінно напружуємо. А перебувати довго в позі з напруженою спиною, неможливо. Дуже швидко ви відчуєте біль, дискомфорт. А це протирічить самій суті асан (згадайте цитату з Йога-сутри).

    Ваджрасана, крім своєї корисної дії, має ще одну важливу функцію. Особливо це стосується людей, які не можуть освоїти позу лотоса (падмасану). В ваджрасані ви можете виконувати дихальні вправи (пранаяму), можете медитувати (чи точніше сказати — молитись). Але ці практики вимагають багато часу і, коли ваша спина напружена, ви відчуваєте дискомфорт, то ні про пранаяму, а тим більше про молитву мова взагалі йти не може.

    Отже, рекомендації по рівній спині такі. Попробуйте собі уявити, що вас якби підвісили за вершок голови. Тобто ви не повинні витягувати голову вверх, бо це знову ж приведе до напруження. Це скоріше має бути устремління волі. Але голова тоді дійсно стоїть рівно. А тепер від голови починаємо розслабляти тіло. Не горбимось, а як би осідаємо. Вигин в поясниці випрямляється, нижня частина спини відтягується назад. Тобто прогин, який всі роблять думаючи, що тим самим розпрямляють спину, робимо в зворотньому напрямку. Це і буде рівна спина. І саме в такому положенні можна перебувати досить довго. Але знову ж пам”ятаємо — ніяких болів, ніякого дискомфорту. Ознака початку таких відчуттів — це сигнал до закінчення асани.

    Отже, додаємо ваджрасану до нашого комплексу або як окрему вправу (достатньо пребувати в асані 2хв.), або як позу, в якій ми дихаємо і молимося (в цьому варіанті утримуємо асану стільки часу, скільки потрібно для пранаями чи молитви).