Вітаю адептів йоги!
Сьогодні ми поговоримо про пранаяму — дихальні вправи. Одразу потрібно усвідомити, що це не просто дихальні вправи і, що їх мета значно глибша. Як і асани, пранаяма є тим містком, який допомагає нам медитувати, пізнавати себе. Але відчуття тут менш вловимі і тому, пранаяма потребує особливої уважності, особливої обережності.
Перш за все торкнемося поняття прани. Прана — це життєва енергія. Нею просякнуте все навкруги і, однією з задач пранаями є наповнити нас цією енергією. Основним джерелом прани для нас є повітря, яке ми вдихаємо. Прану ми отримуємо також з води, яку п”ємо, з продуктів, які споживаємо.
Прана — поняття містичне. Наука не дає однозначної відповіді, що таке прана. Але для нас головне, що ми знаємо, що існує практика пранаями, що це важлива частина йоги і, що вона приносить користь.
Так само, як і з асанами, попереджаю — НІЯКОГО ПОСПІХУ, НІЯКОГО НАСИЛЬСТВА НАД СОБОЮ.
Пранаяма
Спочатку освоємо три маленькі вправи. Вони є проміжними. Тобто, коли ви їх більш-менш освоїте, можна перейти до повного йогівського дихання, а ці вправи більше не виконувати.
лягайте на підлогу, як в шавасані. Покладіть руки на живіт. Спробуйте вдихати “животом”. Тобто, при кожному вдоху живіт має наповнюватись, підійматись вгору, а при видоху — спустошуватись, опускатись. Дихаємо носом, спокійно, рівно, не затримуючи дихання, не сповільнюючи і не пришвидшуючи його. Дихання має бути природним. Тіло розслаблене. Вся увага на животі, як він піднімається і опускається. Робимо так до 10 раз.
Тепер кладемо долоні трохи вище, на нижню частину ребер, так щоб кінчики пальців обох рук торкалися між собою. І пробуємо дихати саме цією частиною. Тобто живіт майже не приймає участі в диханні. При вдоху ребра розширюються, а долоні віддаляються одна від одної. При видоху ребра стискаються, а долоні знову сходяться. Стараємось відчути різницю з попередньою вправою.
І остання підготовча вправа — дихання верхньою частиною грудей. Вона важча за попередні, тому що рух верхньої частини грудей дуже малий. Але все ж спробуйте відчути, як верхня частина розширюється, а решта грудей майже не змінюється.
Робимо всі ці вправи абсолютно вільно, розслаблено. Якщо щось не вдається, це не страшно.
Дихаємо виключно носом (бажано перед виконанням ніс промити).
Поробивши ці вправи кілька днів (можливо і кілька тижнів) і відчувши дихання всіма частинами легень, переходимо до повного йогівського дихання. Тобто, об”єднуємо всі три попередні вправи в одну. Починаємо вдихати животом, далі нижня частина грудної клітки і верх грудей. Видих робимо навпаки — з верху до низу.
Цей поділ повного дихання на три фази є умовним. Просто для кращого розуміння і відчуття. Насправді дихання відбувається як одна плавна хвиля — знизу вверх і навпаки.
Тепер декілька важливих вказівок:
перед початком робимо декілька швидких видохів через рот, щоб видалити залишкове повітря;
спокійно, ненапружено робимо вдих “животом” і далі йдемо до верху;
не затримуючи дихання (хіба що затримка виникає сама по собі, природно і ненапружено) видихаємо, намагаючись максимально видихнути все повітря (але без напруження, просто спокійним, довгим видохом). Якщо в кінці видоху, перед вдохом, з'явиться затримка, то добре, але штучно її не створюйте;
не старайтесь заповнити легені повітрям повністю, бо це викликає зайве напруження;
щоб краще відбувався процес, спробуйте використати ще одну маленьку пораду. Коли ви вдихаєте, ваша гортань має бути в такому положенні, ніби ви позіхаєте, але з закритим ротом. Спробуйте так вдихати — позіхати, не відкриваючи рот і не напружуючись. Зафіксуйте відчуття в гортані і намагайтесь постійно його підтримувати, виконуючи пранаяму. Ви легко побачите, що при такому виконанні навіть звук проходження повітря через гортань буде трохи іншим, ніж при звичайному диханні;
якщо виникає спонтанна затримка після вдоху, чи після видоху, старайтеся не створювати в гортані замок — повітря повинно легко входити і виходити, не створюючи непотрібного внутрішнього тиску;
одна з головних задач повного дихання, це розтягування процесу дихання. Ми свідомо повинні йти до цього розтягування. Поступово, дихаючи все більш правильно, легко, більш розслаблено процес дихання буде сповільнюватись природно. І на першому етапі наше звдання буде полягати лише в тому, щоб вдох і видох були довгими і мали приблизно однакову довжину;
Регулярно виконуйте повне йогівське дихання. Будьте уважні. Тримайте всю вашу увагу на процесі дихання, на його подовженні, на розслабленні. Навіть, якщо не все вдається, не робіть ніяких вольових виправлень. Все вдасться. Майте терпіння.
На початках не треба робити цю вправу більше 10 разів. Ні в якому разі не може з”явитися задишка, прискоритись серцебиття, з”явитись запаморочення. В такому випадку, негайно припиняємо будь-які вправи, лягаємо в шавасану, відпочиваємо. А тоді аналізуємо, що зробили не так, де перейшли свої можливості і не повторюємо наступного разу ці помилки.
Пранаяму зазвичай робимо в кінці нашого комплексу, перед шавасаною.
А тепер про головне. Пранаяма це не просто дихальні вправи, це практика медитативна. І всі пропорції, затримки мають другорядне значення. Головна задача, щоб дихання було спокійним, довгим, рівномірним і легким.
Немає коментарів:
Дописати коментар