Вступ

У наш час, йога сприймається звично. Оголошення про можливість вивчення йоги та секції для практичних занять можна зустріти повсюдно. Правдоподібно, кожен великий спортзал має свою секцію і свого інструктора йоги. З'явилось багато напрямків йоги. Її почали застосовувати у найрізноманітніших цілях — як психологічну допомогу, як розвиток гнучкості тіла, як зручну гімнастику. Кожен може знайти те, що йому найбільше потрібно. Добре це чи погано? Важко відповісти однозначно. З одного боку, якщо певні вправи допомагають людині, це непогано. Все ж це зовсім не означає, що людина, яка користується певними порадами і вправами з йоги, одразу сама стає йогом. З іншого боку стає помітним те, що за лавиною різноманіття стилів йоги, її класичний варіант майже перестав бути впізнаваним. 

Треба також розуміти, що, як і будь-яка духовно-фізична практика йога, а радше певні її підвиди, можуть бути не цілком безпечними. Добре, коли людина займається йогою, як фізичною культурою, не шукаючи при цьому певних надзвичайних можливостей. Все ж, заняття йогою можуть переслідувати і іншу мету. Людина може оточити себе різними східними атрибутами, заглибитись у певні езотеричні вірування та практики, довести себе до "екстазу", а часом і до сатанізму. Бувають і такі ентузіасти йоги, що своїм завзяттям (а радше незнанням і впертістю), виснажують себе, доводять до хвороби, або, навіть, стають каліками. Можливо, саме тому священники в основному виступають проти йоги. Їм просто доводиться досить часто бачити негативні наслідки занять йогою.

Річ тому, що негативні наслідки бувають там, де люди займаються не йогою, а чимось, що зовні дуже схоже на йогу. Хоч самі ті, що займаються, думають, що це йога.

Тому, я вирішив поділитися своїм досвідом. І, передусім, хочу наголосити - ЙОГА НЕ ШКОДИТЬ, А ДОПОМАГАЄ ХРИСТИЯНСЬКОМУ ЖИТТЮ.