Молимось

    Вітання!

    Продовжуємо розгляд духовного значення йоги. Надіюсь, з всього попереднього матеріалу, стало зрозуміло, що виконуючи вправи йоги, ми повинні молитись. Увага на тілі, наших відчуттях, диханні не повинні бути усунені. Але тепер, коли ми вже набули певного досвіду, додаємо до нашої практики молитву. Поєднуючи йогу з молитвою, ми не просто механічно зчіпляємо дві практики, ми все краще починаємо розуміти, що йога саме походить з молитви, що це її органічна складова. На підтвердження цього беремо цитату з класичного твору Патанджалі “Йога-сутра”. В другій главі сутра 47 звучить так: “ Асана досягається при зупинці зусилля або концентрації на Безкінечному”.

    Давайте детальніше подивимось на цю цитату. Перша частина говорить про роботу з тілом, про припинення зусилля. Тут все зрозуміло, ми про це і говорили, що асана має бути зручною, не має бути ніяких напружень. Але йти шляхом тільки вдосконалюючи асану через відчуття тіла, як на мене, досить небезпечно. Це можна робити під наглядом дуже високо кваліфікованого вчителя. Так як ми не маємо такого вчителя (я не маю, може комусь пощастить), то наша увага має бути спрямована на другу частину цього речення - “концентрації на Безкінечному”. А хто це Безкінечний? Хто може бути Безкінечним?...

    Здається, тут сумнівів бути не може. Безкінечним може бути тільки Бог.

    Отже асана досягається при збереженні уваги на Господі. А як ми це можемо робити? Ми можемо молитися (ми вже знаємо, що таке молитва). Тобто йога це виконання асан в молитві.

    Запам”ятайте цей висновок. Ми ще до нього повернемось.

    А поки що, поглиблюючи вивчення йоги, давайте познайомимось з ступенями йоги. Їх є вісім.

    Перші дві ступені це яма і ніяма. В більшості книг по йозі їм уділяється досить мало уваги. Деколи тільки згадуються у вступі. Але в серйозній літературі говориться, що якщо ви не йдете шляхом ями і ніями, то ви не можете стати йогом. Надіюсь всі вже зрозуміли, що йога це значно більше ніж стояння на голові чи сидіння в позі лотоса. Будь-який гімнаст виконає асани йоги значно краще ніж багато йогів (в тому числі і я), але хіба гімнаст від цього стане йогом?...

    Отже

яма

1. Ахімса — не причинення зла (в християнстві — не вбий).

2. Сатья — правдивість (в християнстві — не свідчи ложно).

3. Астейя — не вкради (аналогічно в християнстві).

4. Брахмачар”я — чистота (в християнстві — не прелюбодій).

5. Апаріграха — ненакопичення (в християнстві — не пожадай майна ...).

    Як бачите, яма точно відповідає, поки що п”яти з десяти, заповідям в християнстві. І для християнина їх зовсім не потрібно запам”ятовувати. Якщо ви християнин, ви їх і так знаєте. Це, до речі, ще одне підтвердження близькості духовних пошуків у різних культурах.

Ніяма

1. Шауча — чистота, як фізична (гігієна) так і духовна.

2. Сантоша — прийняття всього таким як є, вдоволеність тим, що маєш.

3. Тапас — аскетизм.

4. Свадхяя — самопізнання, самоосвіта, вивчення свщенних писань.

5. Ішвара пранідхана — відданість Господу (в даному випадку термін Ішвара означає Бог).

    Заповідей ніями нема в наших християнських десяти заповідях. Крім останньої. В нас це перша заповідь — любити Господа Бога всім серцем, всією душею. Але хіба не видно, що інші заповіді не те що не протирічать, а це прямі вказівки, які даються в християнстві.

    Коли я знайомився з йогою, мене завжди дивувало це твердження, що не можна стати йогом не виконуючи яму і ніяму. Якщо б я міг повністю виконувати яму і ніяму, то решта йоги вже і не конче потрібна. Бо це вже і так досконала людина. Але в тому то і річ, що досягти досконалості в ямі і ніямі дуже важко. Так само як досягти досконалості в християнстві. Це постійна робота протягом всього життя і межі тут немає.

    Звідси висновок — старайтесь бути справжніми християнами і перші дві ступені йоги ви освоюєте.

    Наступні дві ступені — асана і пранаяма. З цими ступенями ви вже знайомі. Просто ми їх будемо доповнювати і поглиблювати розуміння. Про решту 4 ступені поговоримо пізніше.

    Тепер, щоб трошки розбавити наші роздуми практикою, додамо до нашого комплексу нову вправу — ваджрасана.

Ваджрасана

(алмазна поза)

    мал. 7. Ваджрасана.

    З самого малюнку, напевно, кожен бачить простоту виконання цієї асани. Але, як завжди, є декілька важливих зауважень. Перш за все це ступні. У більшості людей таке сидіння викликає біль в ступнях (вірніше в суглобах). Дехто навіть не може так сісти. Для вирішення цієї проблеми можна підставити маленьку подушечку (чи скручений рушник) і сісти на неї, так щоб не відчувати болі і сидіти було комфортно. По мірі практики, ви зможете сідати глибше. А з часом подушечка вам не буде потрібна взагалі.

    І ще одне вкрай важливе зауваження. Це спина. В більшості книг говориться, що спину треба тримати рівною. Це правильно. Просто постає питання, що таке рівна спина. Багато хто вважає, що рівна спина це високо піднята голова, розправлені плечі, сильний прогин в поясниці. Можливо для показу мод це так. Але для йоги це не правильно. Тому, що тримаючи так спину, ми її неодмінно напружуємо. А перебувати довго в позі з напруженою спиною, неможливо. Дуже швидко ви відчуєте біль, дискомфорт. А це протирічить самій суті асан (згадайте цитату з Йога-сутри).

    Ваджрасана, крім своєї корисної дії, має ще одну важливу функцію. Особливо це стосується людей, які не можуть освоїти позу лотоса (падмасану). В ваджрасані ви можете виконувати дихальні вправи (пранаяму), можете медитувати (чи точніше сказати — молитись). Але ці практики вимагають багато часу і, коли ваша спина напружена, ви відчуваєте дискомфорт, то ні про пранаяму, а тим більше про молитву мова взагалі йти не може.

    Отже, рекомендації по рівній спині такі. Попробуйте собі уявити, що вас якби підвісили за вершок голови. Тобто ви не повинні витягувати голову вверх, бо це знову ж приведе до напруження. Це скоріше має бути устремління волі. Але голова тоді дійсно стоїть рівно. А тепер від голови починаємо розслабляти тіло. Не горбимось, а як би осідаємо. Вигин в поясниці випрямляється, нижня частина спини відтягується назад. Тобто прогин, який всі роблять думаючи, що тим самим розпрямляють спину, робимо в зворотньому напрямку. Це і буде рівна спина. І саме в такому положенні можна перебувати досить довго. Але знову ж пам”ятаємо — ніяких болів, ніякого дискомфорту. Ознака початку таких відчуттів — це сигнал до закінчення асани.

    Отже, додаємо ваджрасану до нашого комплексу або як окрему вправу (достатньо пребувати в асані 2хв.), або як позу, в якій ми дихаємо і молимося (в цьому варіанті утримуємо асану стільки часу, скільки потрібно для пранаями чи молитви). 

Очищення

     Продовжуємо!

    Сьогодні ми торкнемося теми очищення. Хто хоч трохи цікавився йогою, знає, яке важливе місце займає очищеня — дхауті. Але, треба розуміти, ми живемо не в Індії і точно копіювати їхні рекомендації не завжди добре. Просто треба до наших звичних гігієнічних процедур додати ще кілька, які нам будуть корисними.

    Як і до всього, що пропонує йога, до очищення треба підійти розумно і без поспіху. Бо тут також можна собі нашкодити.

    Перша порада для всіх любителів ранкового душу. Якщо в більшості душ прийнято приймати після зарядки, то в нас все навпаки — душ приймається до занять йогою.

    Далі. Так як ми почали виконувати пранаяму, то мова піде про очищення носа. Щоб дихання було вільним, легким і ненапруженим потрібно тримати ніс у чистоті. Для цього є різні процедури, які пропонує йога. Але найпростішою і дуже ефективною є очищення водою. Виконується на початку так. Під час ранкового і вечірнього вмивання беремо шклянку теплої води, додаємо туди трошки солі (приблизно щоб було як смак сльози). Очистивши ніс від грубшого забруднення, якщо таке є, набираємо в долоні трішки підсоленої води і пробуємо втягнути її носом. Якщо це важко, робимо по черзі кожною ніздрьою. Для початку буде непогано, якщо хоч крапелька води попаде в рот. Якщо з першого разу це не вийде, не журіться. Все буде добре. З часом вода досить вільно буде попадати в рот. Головне — регулярно, хоча б раз в день робіть цю процедуру. Пробуйте втягувати стільки раз, поки не використаєте всю шклянку води.

    Коли ви навчитеся легко втягувати носом воду і випльовувати її через рот, то можна поступово відмовитися від підсоленої води. А просто, в час ранкового і вечірнього вмивання, підставляєте долоні під воду і втягуєте її через ніс, а потім випльовуєте. Повторюйте це до відчуття чистоти і свіжості в носі. З часом і температура води вас також не буде турбувати. Ви з легкістю будете робити цю процедуру чи теплою, чи холодною водою. Це очищення стане простим, звичним, як чищення зубів. Тобто, вмиваєтесь, чистите зуби і закінчуєте очищенням носа.

    Очищення носа, крім допомоги в виконанні пранаями, приносить багато користі. Найочевиднішим є те, що ви досить швидко помітите (особливо в осінньо-зимовий час), що у вас майже не буває насморку. Тому не нехтуйте цим очищенням. Воно вартує потраченого часу.

    Щоб завершити розмову про очищення носоглотки, хочеться додати ще одну процедуру, дуже корисну і приємну. Вона просто проситься, щоб її виконати. І ви в цьому самі швидко переконаєтесь. Мова йде про очищення язика. Діло в тому, що на корені язика збираються поступово різні нечистоти. Вони, досить часто, мають неприємний запах (особливо у старших людей). Щоб позбутися цього, після очищення носа, під проточною водою, складаємо два або три пальці до купи, і починаємо терти ними язик, починаючи від кінчика язика до його кореня. Робимо досить швидкі рухи, не тиснучи сильно на язик. Цілий час промиваємо пальці і рот. Поступово пальці будуть все глибше і глибше проникати до кореня язика. Але не поспішайте. До цієї процедури треба звикати. Бо надто поспішне виконання може викликати рвоту. Якщо ви помірно, як кажуть “з головою”, підійдете до цієї справи, ви побачите, як язик ваш очищається, і разом з очищенням носа, ви отримаєте свіжіше і чистіше дихання. Тільки не робіть з цього догму. Це просто очищення, так само як і чищення зубів.

    І ще одна вкрай важлива річ — очищення шлунка. Одразу ж наголошую — НЕ ПОСПІШАЙТЕ. МОЖНА ЗАШКОДИТИ ШЛУНКУ.

    Без освоєння уддіяна-бандха і наулі це очищення, яке називається ватасара-дхауті (очищення водою), зробити не можна. Є один варінт — панчакарма. Але я ніколи панчакарма не робив і порадити нічого не можу. Тому підемо класичним шляхом і ми почнемо освоювати уддіяна-бандха.

Уддіяна-бандха

    Як і більшість вправ йоги, уддіяна не є складною. Встаєте рівно, ноги на ширині плеч. Трошки згинаєтесь вперед, підгинаєте ноги в колінах і опираєтесь руками в бедра, над колінами. Знайдіть зручне положення, щоб ви могли максимально розслабитись, особливо в районі живота.

    НІЯКОГО ПЕРЕНАПРУЖЕННЯ!

Мал. 6. Уддіяна-бандха

    Тепер робимо повний спокійний видих і на затримці дихання втягуємо живіт — так ніби ми хотіли пупком доторкнутися до хребта. Робимо це до рівня поки нам приємно. Про больові відчуття мова взагалі не йде. Тримаємо так живіт доки можемо не дихати (не доводимо до напруження — бо дихання буде збиватися). Після чого відпускаємо живіт і робимо спокійний вдох. Не міняючи положення, зробимо кілька звичайних циклів дихання. Тоді повторюємо вправу. Вправу робимо не більше 4 раз. Слідкуємо щоб дихання не збивалось.

    Це чудова вправа. Не знаю чи є ще в якійсь системі вправа, яка природним шляхом робить масаж внутрішніх органів. Прохання бути обережними людям з хворобами шлунка — коли є загострення, краще почекати з виконанням вправи.

    А поки хочу додати варіант уддіяни, але вже в формі очищення. Такий варіант називається агнісара-дхауті (очищення вогнем) і його починають робити, коли уддіяна вже більш-менш освоєна.

    Агнісара-дхауті виконується так само, як уддіяна, тільки на затримці після видоху, ми не затримуємо живіт втягнутим, а починаємо його відпускати і втягувати. Тобто — втягнули-відпустили, втягнули-відпустили і т. д. Робимо це поки не почуємо потреби вдихнути. Таких серій робимо не більше трьох. Не турбуйтеся скільки раз на одному видоху вам вдасться втягнути і відпустити живіт. Може це буде всього кілька разів. Головне, щоб вони були зроблені з увагою і розслаблено.

    Агнісара-дхауті розпалює вогонь травлення. А звідси — покращення роботи шлунку, очищення травної системи і, відповідно, всі ці корисні речі, які приносить покращення роботи травної системи.

    На цьому ми поки зупинимось на очисних вправах. Якщо ви їх освоїте, це буде зовсім немало. Важливо щоб вони увійшли в ваше життя і стали звичними і потрібними, як і вся йога.

Вчимось тримати увагу

    Вітаю!

    Можна підбити маленькі підсумки нашої роботи (звісно, якщо ви регулярно займаєтесь).

    Перш за все, надіюсь, ви зрозуміли, що йога це не фітнес, не просто фізична система, а практика, яка допомагає тим, хто шукає дорогу до Бога. І про це ми ще будемо більш детально говорити. Надіюсь також, всі зрозуміли, що йога не протирічить християнству. Більше того, вона може стати у пригоді християнам (особливо тим, що шукають внутрішього шляху, контемплятивної молитви). А якщо ще не все зрозуміло, то не біда. Ми будемо далі заглиблюватися в цю практику, розширювати наші знання і все стане зрозумілим.

    Було б добре застановитись і подумати, чого ж ми добились виконуючи чотири асани (якщо рахувати шавасану) і повне йогівське дихання. На перший погляд це дуже мало. Але повірте поки що на слово — це не мало. Скажу більше, якщо ви поступово увійдете в правильну практику, то цих початкових асан може бути достатньо. І хто, з якоїсь причини (певні хвороби, фізичні вади) не може виконувати ті чи інші асани, не переживайте, навіть з цим мінімальним комплексом можна досягти багато.

    Отже, надіюсь, ви не форсуєте подій, а спокійно, з повним самоусвідомленням, самодисципліною, регулярно і уважно виконуєте наш комплекс. Вправи мають ставати більш звичними, якби — своїми. Ваше перебування в асані має бути стабільним, зручним, а час перебування в асані має поступово збільшуватися. Знову ж нагадую, що в асані ми не гуляємо думками будь де, не дивимось телевізор і не слухаємо музику. Ми маємо всю увагу тримати на тілі, на наших відчуттях. Ми маємо прагнути відпускати всі лишні напруження. Спочатку відпускаються самі великі натяги, самі великі м”язи. Далі, по мірі того, як ви вже одразу, входячи в асану, не задіюєте великі м”язи, починають відпускатися менші. Межі досконалості тут нема. Тому що, абсолютно розслабитись ми не можемо. Але, все-таки, стараємось, розслабляємось, слухаємо себе. Це дорога до успіху.

    Ще одна важлива річ. При збільшенні часу перебування в асані, постійно тримати увагу на тілі важко — час від часу вплітаються сторонні думки. Тому тут порада може бути така — переводьте думку з тіла на дихання. Тобто, ви тримаєте увагу на тілі, скануєте його і відпускаєте напруження. Пройшлися по тілу кілька раз, більше ніяких напружень лишніх не відчуваєте. Добре, переведіть увагу на дихання. Дихання має бути природним. Не впливайте на нього, просто слухайте. Слухайте, як повітря заходить в ніздрі, як поступає в легені. Слухайте як легені наповнюються і спустошуються. Ніяким чином не регулюйте дихання!!! Просто будьте уважні. Послухали дихання, переведіть знову увагу на тіло і т. д.

    Таке виконання асан, допоможе заглибитись у відчуття, покращить якість виконання. Тому, поки що не даю нових асан, а пропоную покращити виконання існуючих.

    Ще хочу дещо сказати про позу лотоса — падмасану. Це дуже красива, корисна асана. В деякій мірі, вона є символом йоги. Але, якщо ваша гнучкість низька, якщо вік немалий, то з цим можуть бути проблеми. Часто люди в щирому бажанні освоїти позу лотоса завдають собі великої шкоди (інколи навіть непоправимої). Особливо можуть бути пошкоджені коліна. Будьте дуже обережні. Я почав займатися йогою в молодому віці і освоював лотос досить довго. Як це зробити людині немолодій, мені сказати важко. Я даю вам поради, як і що робити, бо це мій досвід. Чого я не робив, рекомендувати не можу. Можна, звичайно, в інтернеті знайти поради, як освоїти лотос. Можете спробувати ними скористатись. Але наголошую БУДЬТЕ ДУЖЕ ОБЕРЕЖНІ. Це ваше тіло, ваше здоров”я. Шануйте його.

    Вчимось тримати увагуКрім того, можете бути певні, і без лотоса ви можете стати хорошим йогом. 

Пранаяма

 

    Вітаю адептів йоги!

    Сьогодні ми поговоримо про пранаяму — дихальні вправи. Одразу потрібно усвідомити, що це не просто дихальні вправи і, що їх мета значно глибша. Як і асани, пранаяма є тим містком, який допомагає нам медитувати, пізнавати себе. Але відчуття тут менш вловимі і тому, пранаяма потребує особливої уважності, особливої обережності.

    Перш за все торкнемося поняття прани. Прана — це життєва енергія. Нею просякнуте все навкруги і, однією з задач пранаями є наповнити нас цією енергією. Основним джерелом прани для нас є повітря, яке ми вдихаємо. Прану ми отримуємо також з води, яку п”ємо, з продуктів, які споживаємо.

    Прана — поняття містичне. Наука не дає однозначної відповіді, що таке прана. Але для нас головне, що ми знаємо, що існує практика пранаями, що це важлива частина йоги і, що вона приносить користь.

    Так само, як і з асанами, попереджаю — НІЯКОГО ПОСПІХУ, НІЯКОГО НАСИЛЬСТВА НАД СОБОЮ.

Пранаяма

    Спочатку освоємо три маленькі вправи. Вони є проміжними. Тобто, коли ви їх більш-менш освоїте, можна перейти до повного йогівського дихання, а ці вправи більше не виконувати.

1. лягайте на підлогу, як в шавасані. Покладіть руки на живіт. Спробуйте вдихати “животом”. Тобто, при кожному вдоху живіт має наповнюватись, підійматись вгору, а при видоху — спустошуватись, опускатись. Дихаємо носом, спокійно, рівно, не затримуючи дихання, не сповільнюючи і не пришвидшуючи його. Дихання має бути природним. Тіло розслаблене. Вся увага на животі, як він піднімається і опускається. Робимо так до 10 раз.

2. Тепер кладемо долоні трохи вище, на нижню частину ребер, так щоб кінчики пальців обох рук торкалися між собою. І пробуємо дихати саме цією частиною. Тобто живіт майже не приймає участі в диханні. При вдоху ребра розширюються, а долоні віддаляються одна від одної. При видоху ребра стискаються, а долоні знову сходяться. Стараємось відчути різницю з попередньою вправою.

3. І остання підготовча вправа — дихання верхньою частиною грудей. Вона важча за попередні, тому що рух верхньої частини грудей дуже малий. Але все ж спробуйте відчути, як верхня частина розширюється, а решта грудей майже не змінюється.

    Робимо всі ці вправи абсолютно вільно, розслаблено. Якщо щось не вдається, це не страшно.

    Дихаємо виключно носом (бажано перед виконанням ніс промити).

  

 Поробивши ці вправи кілька днів (можливо і кілька тижнів) і відчувши дихання всіма частинами легень, переходимо до повного йогівського дихання. Тобто, об”єднуємо всі три попередні вправи в одну. Починаємо вдихати животом, далі нижня частина грудної клітки і верх грудей. Видих робимо навпаки — з верху до низу.

    Цей поділ повного дихання на три фази є умовним. Просто для кращого розуміння і відчуття. Насправді дихання відбувається як одна плавна хвиля — знизу вверх і навпаки.

    Тепер декілька важливих вказівок:

• перед початком робимо декілька швидких видохів через рот, щоб видалити залишкове повітря;

• спокійно, ненапружено робимо вдих “животом” і далі йдемо до верху;

• не затримуючи дихання (хіба що затримка виникає сама по собі, природно і ненапружено) видихаємо, намагаючись максимально видихнути все повітря (але без напруження, просто спокійним, довгим видохом). Якщо в кінці видоху, перед вдохом, з'явиться затримка, то добре, але штучно її не створюйте;

• не старайтесь заповнити легені повітрям повністю, бо це викликає зайве напруження;

• щоб краще відбувався процес, спробуйте використати ще одну маленьку пораду. Коли ви вдихаєте, ваша гортань має бути в такому положенні, ніби ви позіхаєте, але з закритим ротом. Спробуйте так вдихати — позіхати, не відкриваючи рот і не напружуючись. Зафіксуйте відчуття в гортані і намагайтесь постійно його підтримувати, виконуючи пранаяму. Ви легко побачите, що при такому виконанні навіть звук проходження повітря через гортань буде трохи іншим, ніж при звичайному диханні;

• якщо виникає спонтанна затримка після вдоху, чи після видоху, старайтеся не створювати в гортані замок — повітря повинно легко входити і виходити, не створюючи непотрібного внутрішнього тиску;

• одна з головних задач повного дихання, це розтягування процесу дихання. Ми свідомо повинні йти до цього розтягування. Поступово, дихаючи все більш правильно, легко, більш розслаблено процес дихання буде сповільнюватись природно. І на першому етапі наше звдання буде полягати лише в тому, щоб вдох і видох були довгими і мали приблизно однакову довжину;

    Регулярно виконуйте повне йогівське дихання. Будьте уважні. Тримайте всю вашу увагу на процесі дихання, на його подовженні, на розслабленні. Навіть, якщо не все вдається, не робіть ніяких вольових виправлень. Все вдасться. Майте терпіння.

    На початках не треба робити цю вправу більше 10 разів. Ні в якому разі не може з”явитися задишка, прискоритись серцебиття, з”явитись запаморочення. В такому випадку, негайно припиняємо будь-які вправи, лягаємо в шавасану, відпочиваємо. А тоді аналізуємо, що зробили не так, де перейшли свої можливості і не повторюємо наступного разу ці помилки.

    Пранаяму зазвичай робимо в кінці нашого комплексу, перед шавасаною.

    А тепер про головне. Пранаяма це не просто дихальні вправи, це практика медитативна. І всі пропорції, затримки мають другорядне значення. Головна задача, щоб дихання було спокійним, довгим, рівномірним і легким.

молитва

    

    Тепер поговоримо про молитву. Раніше було сказано, що справжня медитація і є молитва. Так що ж таке молитва? Чи кожен християнин розуміє це? Відповіді тут можуть бути різні. Відкриваємо молитвослов, там є достатньо молитов. Читаємо їх уважно і все. Якщо ми уважні, це без сумніву молитва. Дехто каже, що молитва — це розмова з Богом. І тут нема що заперечити. Сказано правильно. Але чи цього достатньо щоб просто прочитати молитву? А як зрозуміти, що ми розмовляємо з Богом? Хто це може пояснити?

    Давайте спробуємо подивитись, коли в Сятому Письмі вперше згадується про молитву.

    Перш за все, поставимо питання — чи молився Адам?

    Адам, досконала, безгрішна людина. Але ніде ми не зустрічаємо, щоб Адам молився. Він просто спілкувався з Богом. Як це відбувалось ми не знаємо. Напевно це не було таке спілкування, як ми спілкуємось один з одним. Але Адам повністю розумів Божу волю. Судячи з того, що ми читаємо в Книзі буття, у спілкуванні Адама з Богом не було жодної двозначності. Все було ясно і зрозуміло. Адам просто жив перед Богом, жив у Його присутності. Це було природним для людини, просто необхідним.

    Після гріхопадіння Адам віддаляється від Бога, ховається від Нього. Але, все ж, продовжує чути Бога, спілкується з Ним. І навіть, Каїн, після вбивства свого брата, ще чує Бога, чує Його волю. Хоча тут ми вже бачимо до якого стану приходять люди, до якого падіння. Люди все більше віддаляються від Бога.

    Про Сета (сина Адама, який народився після вбивства Авеля) нічого не сказано, що він чув Господа. Віддалення від Бога було вже дуже сильне і, навіть, ім”я сина Сета - Еноса — перекладається, як “слабий”. Він слабий, безсилий, тому що віддалившись від Господа людина стає слабкою. Енос вже не чує Бога. Бо ми читаємо в Книзі буття, що з цього часу почали призивати ім”я Господнє. (Бут. 4. 26)

    Що ж це означає — призивати ім”я Господнє? Енос не чує Бога, але вся його суть, все його єство потребує Бога. Енос розуміє, що без Бога людина жити не може. Він прагне перебувати перед Богом, як перебував перед Богом Адам, і тому призиває Його ім”я в надії, що Господь чує його. Це і можна назвати першою згадкою про молитву. Хіба, коли ми молимось, ми не робимо це ж саме? Хіба ми не призиваємо ім”я Господнє?

    Звідси важливий висновок — молитва — це преребування перед Богом.

    Не так важливо, які слова ми промовляємо. Вищий рівень молитви це взагалі безмовна молитва, молитва, яка не потребує слів. Головне, чого ми прагнемо молячись, це перебувати перед Богом.

    Це дуже важлива тема. Закликаю всіх читачів подумати про це. Сокійно і уважно. Помолившись Господу посидьте ще трохи в тиші. Думайте.

шавасана

        Вітаю всіх, хто почав займатися йогою. Сьогодні ми продовжимо.

    Перш за все, хочу нагадати про терпіння і уникання будь-якого поспіху. Йога не та система, де потрібно форсувати події. Якщо ви почали виконувати перші вправи, що подані в попередньому уроці і виконуєте їх регулярно, це дуже добре. Має пройти якийсь час (у кожного він різний — тиждень, місяць і навіть більше) і ви відчуєте, що ці вправи стають звичними, ніби своїми. Тіло краще слухається і ви його краще чуєте — вмієте розслабляти, тримати увагу.

    Можливо настав час додати ще кілька вправ. Можливо... Але я знову ж наполягаю — не поспішайте. Упевніться в тому, що ви готові, що ваше тіло потребує нових вправ. Часто на початку хочеться пошвидше чогось досягти, можливо, навіть, когось здивувати. Але це не є дорогою йога. Тут нічого нікому не треба доводити, нікого дивувати.

    Тому, щоб ви не дуже поспішали, ми спочатку поговоримо про розлаблення. Надіюсь ви розслабляєтесь до вашого комплексу вправ, між вправами і в кінці. Це вкрай важливо. І це розслаблення називається — шавасана.

Шавасана

    Шавасана — особлива вправа, бо її важко контролювати. Коли вам скажуть присісти якусь кількість разів, або підняти якусь вагу. Тут усе зрозуміло. Легко оцінити, чи ви можете це виконати, чи досить добре у вас розвинуті м”язи. З шавасаною все навпаки — тут треба розслаблювати м”язи. А як виміряти ступінь розслаблення?... Тут дужа багато залежить від кожного особисто.

    Тому будьте особливо уважні виконуючи шавасану.

    Мал. 5. Шавасвнв

    На мал. 5 показана шавасана — поза, в якій треба розслаблюватись.

    Не забувайте, що вам має бути тепло і, якщо температура в кімнаті досить низька, вдягніться. Можна навіть чимось накритись, якщо вам так зручно.

    Так як же виконати цю асану? Як досягнути в ній успіху? З малюнку, ніби-то, все зрозуміло... Але це тільки зовнішня форма. І то не кожен має лежати точно так як на малюнку. На малюнку поданий якби шаблон, а ви лягайте приблизно так само, але можете трошки щось покорегувати (наприклад вужче ноги чи руки). Вам має бути максимально зручно.

    Ось ви лежите. Вам зручно, навіть, комфортно. Ніщо не відволікає. Тепер пробуємо розслаблюватись. Це непроста задача. Тут кожен має знайти свій варіант. Можна сканувати все тіло зверху до низу і навпаки, поступово відпускаючи кожне зауважене напруження. Можна напружити наприклад руки, зафіксувати відчуття і, тоді, розслабити їх. Спробуйте добре усвідомити різницю у відчуттях. І тоді зафіксуйте відчуття розслаблення. Вловивши цю різницю — розслабляйтесь. Тобто шукайте. Можливо вам вдасться розслабитись досить глибоко відразу. Слухайте своє дихання... Пробуйте. Ваше завдання не блукати думками по світу, а легко тримати увагу на тілі, диханні і розслаблятись. Можна сказати, що вам потрібно розслабити як тіло, так і свідомість. При цьому відбувається гальмування роботи мозгу і починається справжнє розслаблення.

    Бувають випадки, що людина дуже втомлена, або напружена (життя часто буває нелегке) і в час виконання шавасани засипає. Звичайно це не найкращий варіант — шавасана має бути усвідомлена (як і всі інші асани). Але навіть якщо ви заснете, це не біда. Можливо це початок вашого виходу з постійно напруженого стану. Тому спіть, якщо організм цього потребує. Прийде час і все налагодиться.

    Наша західна свідомість (на відміну від східної) весь час спонукає нас до діяльності. Ми знаємо, що якщо хочемо чогось досягти, то треба для цього щось робити. А тут все навпаки. Треба просто лежати, а вся робота відбувається в середині, непомітно. Але всі процеси, які відбуваються в шавасані не менш важливі, ніж ті, що відбуваються в будь-якій асані. Коли ви виконуєте асану, то в певних частинах тіла щось розтягується, в інших стискається, десь посилюється приплив крові, а десь сповільнюється. Тобто, в асані відбувається якийсь процес. То, коли ми лягаємо в шавасану і тіло відновлює свій звичний стан, в цей час в нас відбуваються процеси, які не менш важливі, ніж ті, що відбуваються в асані.

    Отже додаємо до вашого комплексу шавасану (хоча ви і так її робили), але тепер на більш серйозному рівні. В кінці комплексу поступово старайтесь довести її хоча б до 10 хв. Не нехтуйте шавасаною.                     

перший крок

 

Вправа 1.

Пашчимоттанасана

мал. 1 Пашчимоттанасана.

    На малюнку ви бачите виконання вправи (асани) людиною, яка має хорошу гнучкість і немалий досвід занять йогою. Скоріш за все, більшість з вас (в тому числі і я) не мають такої гнучкості. Це, звичайно, шкода. Але не сумуйте — йога не акробатика і ви, напевно, не плануєте виступати на змаганнях, чи в цирку. Тому, я розповім, як почати і до чого прагнути.

    Отже, після того, як ви трошки полежали розслаблюючись, піднімаємо тулуб і сідаємо. Ноги зведіть до купи і тримайте прямо перед собою, старайтесь не згинати їх в колінах. Але, якщо на початку вони трохи зігнуться, не робіть з цього проблеми. Можливо в декого гнучкість на стільки слаба, що вони не можуть сісти прямо і тіло відхиляється назад. Що ж, тоді візьміть якийсь пояс, шалик або рушник, закиньте його за ступні і підтримуйте тіло руками, щоб воно не завалювалося назад. Довжину пояса підберіть так, щоб руки були натягнутими, випрямленими, щоб вам не потрібно було себе підтримувати силою м”язів.

    Отже ви сидите, хто як може, хто з допомогою пояса, хто вертикально, а хто і з нахилом вперед.

    Тепер важливі вказівки для виконання.

- розслабляйтеся, відключвйте поступово усі лишні м”язи, залиште тільки ті, які необхідні для підтримання пози (ця вказівка буде важливою для всіх асан).

• старайтеся не тягнутися головою до колін, а спрямувати натяг вздовж хребта від поясниці (це вкрай важливо — розтягуємо самий низ спини) до голови. І це не має бути фізичний натяг, це скоріше має бути намір.

• дайте тілу осідати під власною вагою, жодних зусиль, максимальне розслаблення.

• перебувайте в такому положенні доки вам зручно, не повинно бути жодних неприємних відчуттів, не кажучи вже про біль. Біль — недопустима!

• коли асана буде досить добре освоєна, старайтесь поступово довести час виконання до 3 хв.

  Після закінчення лягайте на спину, як на початку і знову ж розслабтеся. Полежіть так 1-2 хвилини перед наступною асаною.

  Якщо комусь зовсім не зручно виконувати цю асану, то можна, на початку, замінити її уттанасаною. Уттанасана — це з положення стоячи (ноги разом) нахилитись вперед. Тобто, просто звісьте тіло вниз, знайдіть зручне положення, щоб краще розслабитись, руки висять вільно і постійте так трошки, вільно дихаючи. Входити в асану і виходити з неї треба повільно.

Вправа 2

Бхуджангасана

кобра

мал. 2 Бхуджангасана.

    Як і в попередній вправі, не старайтеся повторити те, що бачите на малюнку. Все буде значно простіше. Після того, як ви відпочили від попередньої вправи, перевертайтеся на живіт, кладідь голову на землю так, щоб чоло повністю лежало на землі. Руки кладемо біля плечей долонями вниз. А тепер починаємо рух від поясниці. Так як справжня кобра, силою м”язів спини, підіймаємо голову і тулуб вверх і вперед. Це виходить, коли ми притискаємо лобкову кістку (нижче пупка) до землі, а голову тягнемо вверх. Руками собі не допомагаємо, вони просто вільно лежать на підлозі.

Важливо:

• не закидайте голову назад. Голова має тягнутися вверх і вперед — вздовж хребта.

• розслабте ноги. І, взагалі, постарайтесь розслабити всі м”язи, які не беруть участі у підтримці положення тіла.

• дихайте вільно і рівномірно.

• перебувайте в такому положенні доки вам зручно. Зрозуміло, що спочатку це буде дуже короткий час, але ви скоро побачите, що при регулярному і старанному виконанні, цей час буде швидко збільшуватиметься. Якщо вам вдасться довести виконання до 1-1,5 хв., цього буде достатньо.

    Після закінчення лягаємо на спину, розслабляємося перед наступною вправою.

Вправа 3

Ардха-матсіендрасана

половинна поза царя риб

мал. 3 Ардха- матсіендрасана.

мал. 4 Спрощений варіант.

    Цю вправу не просто описати. Тому, спочатку треба звернути увагу на головне. А в цій вправі головне це скрутити хребет по вертикалі. Одразу ж нагадую — ніяких зусиль, ніяких болів.

    Отже, сідаємо на підлогу. Праву ногу згинаємо в коліні, а стопу притягуємо до лівої ягодиці. Далі згинаємо ліву ногу і ставимо ступню справа від коліна. При цьму тіло трохи повертається вліво. Тепер стараємось, скручуючись далі вліво, правою рукою схопити ліву ступню. Це не буде просто. На мал. 3 показано виконання вправи майстром. На мал. 4 — більш простий варіант. Але і він може видатись для декого складним. Не падайте духом. Тут вам двійки не поставлять і догану не висловлять. Пам”ятайте — ви це робите для себе і ви свій головний суддя. Ваше головне завдання — скручувати хребет. А решта — як вийде. Пройде небагато часу і ви поправите свою позу. Відключайте, по можливості, всі непотрібні м”язи, розслабляйтесь, дихайте спокійно, без затримок.

    Посидівши так якийсь час, поки не виникло дискомфорту, або лишнього напруження, зробіть те ж саме у зворотньому напрямку. Час витримки поступово доводимо до 1-2 хв. в кожну сторону.

    Після чого лягайте на спину, розслабляйтесь. Закрийте очі і постарайтесь утримувати увагу на своєму тілі. Послухайте себе. Може ви десь щось перетягнули. Зверніть на це увагу, щоб знову не повторити цю помилку. Щодня повторювана навіть маленька помилка, може привести до значної проблеми. Тому знову ж нагадую — БУДЬТЕ УВАЖНІ.

    Полежавши так хвилин 5 (можна і більше), закінчуємо перше заняття.

    Ще на кінець декілька вказівок.

• ніколи не спішіть. Якщо не маєте достатньо часу, краще зробіть менше вправ, але без поспіху. Йога — це не кількість, а якість.

• якщо ви маєте якусь серйозну хворобу, то краще порадитись з лікарем, чи можете ви виконувати ту чи іншу вправу (хоча, при достатній обережності і увазі, ви маєте самі бачити, що вам доступно).

• старайтесь виконувати ці вправи щодня. Якщо це не можливо, то не менше чотирьох раз на тиждень.

• краще робити вправи зранку, на пустий шлунок. Якщо це неможливо, то робіть будь-коли, але після їди має пройти не менше 2 год. (при довшому комплексі вправ — не менше 4 год.)

• якщо є бажання, можете пошукати опис даних вправ в інтернеті. Але будьте обережні — там океан сайтів по йозі, часто описи вправ протирічать один одному. Тому, я рекомендую почати з того, що описано вище.

• УВАГА! Ні в якому разі не починайте експериментувати. Пам”ятайте — це ваше тіло, це ваше здоров”я. Особливо застерігаю від перевернутих поз (стійка на голові і т. д.) На все свій час.

    Бажаю успіхів. Скоро буде наступний урок. А зараз починайте не відкладаючи. І пам”ятайте -

    ДОРОГА В ТИСЯЧУ КІЛОМЕТРІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПЕРШОГО КРОКУ.

може почнемо?

    

В попередніх постах була зроблена спроба пояснити, що таке йога і далі буде продовжуватись ця тема. Але щоб не тільки займатись теоретизуванням, пропоную приступити до практики.

    Для того щоб почати практикувати йогу, треба на світанку вийти на галявину лісу, біля підніжжя чарівних гір, поряд з чудовим водоспадом, від якого лине свіжістю, де на вас чекає мудрий гуру, готовий вас вести до вершин мудрості. Як це красиво... Правда?... Але так як у більшості з вас, як і у мене, такої можливості нема, то почнемо трохи скромніше. Після пробудження і всіх ранкових гігієнічних процедур, увійдімо в свою кімнату і сповнімо нашу ранкову молитву.

    Кімната має бути чиста, добре провітрена (але уникайте протягів), якщо це ваша спальня — застеліть ліжко. Тобто місце, де ви будете займатися, має бути охайним, затишним, таким, щоб вас ніщо не відволікало. Також має бути досить тепло. Під час занять мерзнути недопустимо. Тому подбайте про відповідний одяг — вам має бути вільно і тепло.

    Ще одна важлива порада — пийте воду протягом дня. Також після пробудження було б дуже непогано випити шклянку води. Це має стати корисною звичкою. Шклянка води зранку, як душ для шлунка. Не нехтуйте цим. І під час виконання вправ, поставте десь поруч шклянку води і, час від часу, робіть ковток -два (бажано, щоб вода не була холодною).

    Тепер розстеліть на підлозі килимок (або щось подібне) і лягайте на спину, трохи розкинувши руки і ноги. Полежіть так декілька хвилин, розслаблюючись. Не шкодуйте на це часу. Не кидайтесь одразу в складні вправи. Тут немає місця поспіху. Просто лежіть. Пройдіться кілька раз внутрішнім взором по своєму тілу і, якщо побачите якісь напруження, відпустіть їх — розслабтесь. Слухайте своє тіло. Не відволікайтесь на сторонні предмети, тому краще заплющіть очі. Ні про що стороннє не думайте. Ваші думки мають бути направлені на ваші відчуття. Слухайте себе, слухайте своє дихання, розслабляйтеся... Будьте уважні...

    Тепер ви готові... 

Ще трохи про йогу

    

Як говорить легенда, йогу людям приніс Шива (один з найважливіших богів індійського пантеону). Не будемо з цим сперечатись, а просто звернемось до фактів. Фрески, де зображені люди в позах, які нагадують асани, існують в Індії ще з дописемних часів. Тобто йдеться про 2-3 тисяч років до Христа. Зрозуміло, що точних даних про йогу нема і бути не може.

    Знаменитий індолог, перекладач давніх текстів, Девід Фроулі стверджує, що класичні напрямки йоги (раджа-йога, бхакті-йога, хатха-йога і карма -йога) походять від мантра-йоги. Це дуже важливе твердження. Воно нам дещо дає в розумінні, що таке йога взвгалі. Давайте на хвильку зупинимось на цьому.

    Мантра-йога, головним чином, складається з повторення мантр. Напевно багато хто чув слово “мантра”. І тепер більшість людей, які хоч трошки цікавляться східними практиками, вважає, що це якісь містичні слова, чи фрази, які потрібно постійно повторювати. В деякій мірі це правильно. Справа тільки в тому, ЩО це за слова. Якими мали бути слова, щоб люди з давніх давен, виконуючи якісь ритуали, регулярно повторювали ці слова?...

    Напевне дивно було б уявити собі людину, яка сидить в позі лотоса десь у відлюдному місці і повторює слово “банан”, або “будинок”... Поза всяким сумнівом, виконуючи якусь релігійну практику, слова мали б бути сповнені духовного змісту. Сама логіка підказує, що мантра (слово чи ціла фраза) була призиванням Господа, повторенням гімну в честь Господа. Священна книга древніх індусів Ріг-Веда сповнена саме такими гімнами.

    Тобто, якщо дивитись глибше, мантра — це була молитва (про молитву ми поговоримо наступним разом). Адепт йоги, здійснюючи ритуал, приймав ту чи іншу асану, для того щоб молитись. Тому, мантра-йога це в першу чергу молитовна практика, а асани з'явилися в цих практиках пізніше. В основі йоги, як дороги до Бога, лежить молитва, а не фізичні вправи.

    Надіюсь, що тепер стає зрозумілим, що без молитви йога — це гімнастика, гімнастика корисна і доступна для багатьох. Але це не йога.

    Як же сучасна йога так сильно відійшла від свого кореня?

    Виконуючи ті чи інші асани, медитуючи (молячись), йог укріплював і очищав свідомість, занурювався вглиб свого єства і йшов до Бога. Це, мабудь, було частиною ритуалу.Так виглядає, що з часом люди помітили, що очищення свідомості відбувається і без призивання Господа. І, напевно, поступово почали медитувати використовуючи якісь інші слова, або медитувати на полум”ї свічки, диханні, шумі водоспаду, шелесті листя і т. д. Люди почали придумувати мантри, де вже Бога не було. На сьогоднішній день існує багато шкіл медитації, які обросли великою кількістю різномаїтих технік, а головного в них нема. В них нема Бога. І які б тут складні техніки не придумувати, вони не можуть привести нас до Господа (або самадхі, якщо брати йогівську термінологію). Ці техніки можуть підвищити рівень нашої свідомості, покращити наш психологічний стан, але це і все. Вищої цілі, цілі йоги, досягти неможливо. Тому, медитація, яку нам пропонують різні гуру, в основному, далеко відійшла від свого коріння і, по суті, вона є просто здеградованою молитвою.

    Дуже важливо розуміти, що чиста свідомість, яка досягається медитацією, і якої так прагнуть новоявлені адепти йоги, це не самоціль. Мати чисту свідомість це чудово, але ми не знаємо, що може увійти в очищену свідомість, чим вона може заповнитись і, яку це може нести небезпеку.

“Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним. І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.” (Євангеліє від Луки 11.24-26).

Отже: медитація, в якій нема Бога, це здеградована молитва, що може нести небезпеку. Тому, будьте уважні...

    Тепер розберемося, як з”явилися фізичні вправи — асани. Про це також нема точних даних (в крайньому разі, я про них не знаю). Але, керуючись логікою, можна зробити деякі припущення. Перш за все, стародавня Індія (як і Єгипет, і Китай) були дуже заритуалізованими народами. Безліч ритуалів були пов”язані з поклонінням Господу. Медитуючи (молячись), люди, виконували якийсь ритуал, перебували в певних положеннях. Напевно, поступово було помічено, що в певних позах краще медитувати: вони зручні, в них можна перебувати довший час. З плином часу, виявилось, що деякі положення дуже позитивно впливають на фізичний стан людини. Ось тоді і почався розвиток йоги тіла — хатха-йоги, чудового дару, який отримало людство.

    Треба визнати, що це тільки мій здогад, чи гіпотеза. Точних даних на цю тему нема. Тому кожен вправі прийняти цю гіпотезу чи відкинути її.

Але, яку б точку зору ви не вибрали, це не означає, що не вартує практикувати йогу.

 

Для чого християнину йога?

Звичайно, християнин може цілком обійтися без йоги, як і без будь-якої іншої фізичної культури. Питання, напевно, треба поставити інакше. Чи потрібна фізична культура або, взагалі культура, християнину? І, якщо так, яке місце тут може займати йога?

Щоб відповісти на це питання треба вияснити, що таке йога.

Слово “йога” на санскриті означає “єдність” (ще один переклад - “підкорення”). Дехто каже, що мета йоги єдність душі і тіла. Це правильно. Все ж це не основна мета. Це проміжна мета. Основна мета — єдність людини з Богом (або підкорення людини Богу). Хіба у нас, у християн, не точно така сама мета? Хіба у молитві ми не прагнемо перебувати перед Богом? Хіба в Святому причасті ми не єднаємося з Ним?

Закономірно може виникнути інше питання: про якого Бога йдеться? У індусів свій Бог.

А відповідь тут така. Бог — один. Нема інших богів. Бог на землі і в усіх народів один (не рахуючи сатанистів і сатанинських вірувань). Є просто ступінь розуміння Бога. І християнство, також, не існувало з давніх давен. Людство пройшло довгий шлях пізнання Бога, щоб нам явився Христос.

Тепер ми живемо в християнському світі. Дякуємо Творцю! Але давайте подумаємо, чи ми добре розуміємо Бога? Ми — християни, які отримали одкровення від самого Господа. Ми Його добре розуміємо?...

Може тоді хтось спробує розтлумачити, що таке Свята Трійця? І як це так Трійця, а Бог один?...

Подумайте... Будьте чесні самі перед собою...

На Другому Ватиканському соборі було відмічено, що Святий Дух діє по всій землі.

“... всі люди – це діти Адама, тобто носії первородного гріха, а отже всі потребують спасіння. Далі, Христос помер на хресті за всіх людей, не лише за тих, котрі в Нього повірили чи Його прийняли... Тому Святий Дух, продовжуючи ту саму місію Христа, не може залишити більшу частину населення світу та більшу частину історії без своєї опіки. Він вів і веде до Христа всіх, Йому знаними дорогами і способами. Благодать спасіння, яку Христос дарував світу, дається у якійсь мірі навіть тим, які Христа не знають, але живуть згідно зі своєю совістю, тобто у християнському дусі початкового рівня.”

Митрополит Антоній Сурожський на питання, кому молиться дикун, який стоїть перед ідолом, відповів, що якщо цей дикун молиться і вірить, що молиться Всевишньому Богу, то він молиться тому ж самому Богу, що і ми.

А кому молились Мойсей, Авраам, Давид? Вони ж не знали Христа. І нічого не знали про Святу Трійцю. А ми їх вважаємо святими. Як з цим бути?

ДУМАЙТЕ...

Йога це єднання з Богом. Всевишнім Богом, єдиним у Святій Трійці. І, якщо індуси цього до кінця не розуміють, це не означає, що вони хочуть з'єднатися з сатаною.

За останніми даними науки (послухайте лекції Андрія Зубова) нема і не було на землі народу, який би не вірив в Єдиного Бога. Поява багатьох богів — це деградація духовності.

Тому, давайте не будемо дуже строгими до людей, які сповідують іншу релігію. Вони також шукають спасіння. І багато хто з них моляться Всевишньому, Богу Творцю, як і ми це робимо в молитві “Отче наш”. 

Вступ

У наш час, йога сприймається звично. Оголошення про можливість вивчення йоги та секції для практичних занять можна зустріти повсюдно. Правдоподібно, кожен великий спортзал має свою секцію і свого інструктора йоги. З'явилось багато напрямків йоги. Її почали застосовувати у найрізноманітніших цілях — як психологічну допомогу, як розвиток гнучкості тіла, як зручну гімнастику. Кожен може знайти те, що йому найбільше потрібно. Добре це чи погано? Важко відповісти однозначно. З одного боку, якщо певні вправи допомагають людині, це непогано. Все ж це зовсім не означає, що людина, яка користується певними порадами і вправами з йоги, одразу сама стає йогом. З іншого боку стає помітним те, що за лавиною різноманіття стилів йоги, її класичний варіант майже перестав бути впізнаваним. 

Треба також розуміти, що, як і будь-яка духовно-фізична практика йога, а радше певні її підвиди, можуть бути не цілком безпечними. Добре, коли людина займається йогою, як фізичною культурою, не шукаючи при цьому певних надзвичайних можливостей. Все ж, заняття йогою можуть переслідувати і іншу мету. Людина може оточити себе різними східними атрибутами, заглибитись у певні езотеричні вірування та практики, довести себе до "екстазу", а часом і до сатанізму. Бувають і такі ентузіасти йоги, що своїм завзяттям (а радше незнанням і впертістю), виснажують себе, доводять до хвороби, або, навіть, стають каліками. Можливо, саме тому священники в основному виступають проти йоги. Їм просто доводиться досить часто бачити негативні наслідки занять йогою.

Річ тому, що негативні наслідки бувають там, де люди займаються не йогою, а чимось, що зовні дуже схоже на йогу. Хоч самі ті, що займаються, думають, що це йога.

Тому, я вирішив поділитися своїм досвідом. І, передусім, хочу наголосити - ЙОГА НЕ ШКОДИТЬ, А ДОПОМАГАЄ ХРИСТИЯНСЬКОМУ ЖИТТЮ.