молитва

    

    Тепер поговоримо про молитву. Раніше було сказано, що справжня медитація і є молитва. Так що ж таке молитва? Чи кожен християнин розуміє це? Відповіді тут можуть бути різні. Відкриваємо молитвослов, там є достатньо молитов. Читаємо їх уважно і все. Якщо ми уважні, це без сумніву молитва. Дехто каже, що молитва — це розмова з Богом. І тут нема що заперечити. Сказано правильно. Але чи цього достатньо щоб просто прочитати молитву? А як зрозуміти, що ми розмовляємо з Богом? Хто це може пояснити?

    Давайте спробуємо подивитись, коли в Сятому Письмі вперше згадується про молитву.

    Перш за все, поставимо питання — чи молився Адам?

    Адам, досконала, безгрішна людина. Але ніде ми не зустрічаємо, щоб Адам молився. Він просто спілкувався з Богом. Як це відбувалось ми не знаємо. Напевно це не було таке спілкування, як ми спілкуємось один з одним. Але Адам повністю розумів Божу волю. Судячи з того, що ми читаємо в Книзі буття, у спілкуванні Адама з Богом не було жодної двозначності. Все було ясно і зрозуміло. Адам просто жив перед Богом, жив у Його присутності. Це було природним для людини, просто необхідним.

    Після гріхопадіння Адам віддаляється від Бога, ховається від Нього. Але, все ж, продовжує чути Бога, спілкується з Ним. І навіть, Каїн, після вбивства свого брата, ще чує Бога, чує Його волю. Хоча тут ми вже бачимо до якого стану приходять люди, до якого падіння. Люди все більше віддаляються від Бога.

    Про Сета (сина Адама, який народився після вбивства Авеля) нічого не сказано, що він чув Господа. Віддалення від Бога було вже дуже сильне і, навіть, ім”я сина Сета - Еноса — перекладається, як “слабий”. Він слабий, безсилий, тому що віддалившись від Господа людина стає слабкою. Енос вже не чує Бога. Бо ми читаємо в Книзі буття, що з цього часу почали призивати ім”я Господнє. (Бут. 4. 26)

    Що ж це означає — призивати ім”я Господнє? Енос не чує Бога, але вся його суть, все його єство потребує Бога. Енос розуміє, що без Бога людина жити не може. Він прагне перебувати перед Богом, як перебував перед Богом Адам, і тому призиває Його ім”я в надії, що Господь чує його. Це і можна назвати першою згадкою про молитву. Хіба, коли ми молимось, ми не робимо це ж саме? Хіба ми не призиваємо ім”я Господнє?

    Звідси важливий висновок — молитва — це преребування перед Богом.

    Не так важливо, які слова ми промовляємо. Вищий рівень молитви це взагалі безмовна молитва, молитва, яка не потребує слів. Головне, чого ми прагнемо молячись, це перебувати перед Богом.

    Це дуже важлива тема. Закликаю всіх читачів подумати про це. Сокійно і уважно. Помолившись Господу посидьте ще трохи в тиші. Думайте.