молитва

    

    Тепер поговоримо про молитву. Раніше було сказано, що справжня медитація і є молитва. Так що ж таке молитва? Чи кожен християнин розуміє це? Відповіді тут можуть бути різні. Відкриваємо молитвослов, там є достатньо молитов. Читаємо їх уважно і все. Якщо ми уважні, це без сумніву молитва. Дехто каже, що молитва — це розмова з Богом. І тут нема що заперечити. Сказано правильно. Але чи цього достатньо щоб просто прочитати молитву? А як зрозуміти, що ми розмовляємо з Богом? Хто це може пояснити?

    Давайте спробуємо подивитись, коли в Сятому Письмі вперше згадується про молитву.

    Перш за все, поставимо питання — чи молився Адам?

    Адам, досконала, безгрішна людина. Але ніде ми не зустрічаємо, щоб Адам молився. Він просто спілкувався з Богом. Як це відбувалось ми не знаємо. Напевно це не було таке спілкування, як ми спілкуємось один з одним. Але Адам повністю розумів Божу волю. Судячи з того, що ми читаємо в Книзі буття, у спілкуванні Адама з Богом не було жодної двозначності. Все було ясно і зрозуміло. Адам просто жив перед Богом, жив у Його присутності. Це було природним для людини, просто необхідним.

    Після гріхопадіння Адам віддаляється від Бога, ховається від Нього. Але, все ж, продовжує чути Бога, спілкується з Ним. І навіть, Каїн, після вбивства свого брата, ще чує Бога, чує Його волю. Хоча тут ми вже бачимо до якого стану приходять люди, до якого падіння. Люди все більше віддаляються від Бога.

    Про Сета (сина Адама, який народився після вбивства Авеля) нічого не сказано, що він чув Господа. Віддалення від Бога було вже дуже сильне і, навіть, ім”я сина Сета - Еноса — перекладається, як “слабий”. Він слабий, безсилий, тому що віддалившись від Господа людина стає слабкою. Енос вже не чує Бога. Бо ми читаємо в Книзі буття, що з цього часу почали призивати ім”я Господнє. (Бут. 4. 26)

    Що ж це означає — призивати ім”я Господнє? Енос не чує Бога, але вся його суть, все його єство потребує Бога. Енос розуміє, що без Бога людина жити не може. Він прагне перебувати перед Богом, як перебував перед Богом Адам, і тому призиває Його ім”я в надії, що Господь чує його. Це і можна назвати першою згадкою про молитву. Хіба, коли ми молимось, ми не робимо це ж саме? Хіба ми не призиваємо ім”я Господнє?

    Звідси важливий висновок — молитва — це преребування перед Богом.

    Не так важливо, які слова ми промовляємо. Вищий рівень молитви це взагалі безмовна молитва, молитва, яка не потребує слів. Головне, чого ми прагнемо молячись, це перебувати перед Богом.

    Це дуже важлива тема. Закликаю всіх читачів подумати про це. Сокійно і уважно. Помолившись Господу посидьте ще трохи в тиші. Думайте.

шавасана

        Вітаю всіх, хто почав займатися йогою. Сьогодні ми продовжимо.

    Перш за все, хочу нагадати про терпіння і уникання будь-якого поспіху. Йога не та система, де потрібно форсувати події. Якщо ви почали виконувати перші вправи, що подані в попередньому уроці і виконуєте їх регулярно, це дуже добре. Має пройти якийсь час (у кожного він різний — тиждень, місяць і навіть більше) і ви відчуєте, що ці вправи стають звичними, ніби своїми. Тіло краще слухається і ви його краще чуєте — вмієте розслабляти, тримати увагу.

    Можливо настав час додати ще кілька вправ. Можливо... Але я знову ж наполягаю — не поспішайте. Упевніться в тому, що ви готові, що ваше тіло потребує нових вправ. Часто на початку хочеться пошвидше чогось досягти, можливо, навіть, когось здивувати. Але це не є дорогою йога. Тут нічого нікому не треба доводити, нікого дивувати.

    Тому, щоб ви не дуже поспішали, ми спочатку поговоримо про розлаблення. Надіюсь ви розслабляєтесь до вашого комплексу вправ, між вправами і в кінці. Це вкрай важливо. І це розслаблення називається — шавасана.

Шавасана

    Шавасана — особлива вправа, бо її важко контролювати. Коли вам скажуть присісти якусь кількість разів, або підняти якусь вагу. Тут усе зрозуміло. Легко оцінити, чи ви можете це виконати, чи досить добре у вас розвинуті м”язи. З шавасаною все навпаки — тут треба розслаблювати м”язи. А як виміряти ступінь розслаблення?... Тут дужа багато залежить від кожного особисто.

    Тому будьте особливо уважні виконуючи шавасану.

    Мал. 5. Шавасвнв

    На мал. 5 показана шавасана — поза, в якій треба розслаблюватись.

    Не забувайте, що вам має бути тепло і, якщо температура в кімнаті досить низька, вдягніться. Можна навіть чимось накритись, якщо вам так зручно.

    Так як же виконати цю асану? Як досягнути в ній успіху? З малюнку, ніби-то, все зрозуміло... Але це тільки зовнішня форма. І то не кожен має лежати точно так як на малюнку. На малюнку поданий якби шаблон, а ви лягайте приблизно так само, але можете трошки щось покорегувати (наприклад вужче ноги чи руки). Вам має бути максимально зручно.

    Ось ви лежите. Вам зручно, навіть, комфортно. Ніщо не відволікає. Тепер пробуємо розслаблюватись. Це непроста задача. Тут кожен має знайти свій варіант. Можна сканувати все тіло зверху до низу і навпаки, поступово відпускаючи кожне зауважене напруження. Можна напружити наприклад руки, зафіксувати відчуття і, тоді, розслабити їх. Спробуйте добре усвідомити різницю у відчуттях. І тоді зафіксуйте відчуття розслаблення. Вловивши цю різницю — розслабляйтесь. Тобто шукайте. Можливо вам вдасться розслабитись досить глибоко відразу. Слухайте своє дихання... Пробуйте. Ваше завдання не блукати думками по світу, а легко тримати увагу на тілі, диханні і розслаблятись. Можна сказати, що вам потрібно розслабити як тіло, так і свідомість. При цьому відбувається гальмування роботи мозгу і починається справжнє розслаблення.

    Бувають випадки, що людина дуже втомлена, або напружена (життя часто буває нелегке) і в час виконання шавасани засипає. Звичайно це не найкращий варіант — шавасана має бути усвідомлена (як і всі інші асани). Але навіть якщо ви заснете, це не біда. Можливо це початок вашого виходу з постійно напруженого стану. Тому спіть, якщо організм цього потребує. Прийде час і все налагодиться.

    Наша західна свідомість (на відміну від східної) весь час спонукає нас до діяльності. Ми знаємо, що якщо хочемо чогось досягти, то треба для цього щось робити. А тут все навпаки. Треба просто лежати, а вся робота відбувається в середині, непомітно. Але всі процеси, які відбуваються в шавасані не менш важливі, ніж ті, що відбуваються в будь-якій асані. Коли ви виконуєте асану, то в певних частинах тіла щось розтягується, в інших стискається, десь посилюється приплив крові, а десь сповільнюється. Тобто, в асані відбувається якийсь процес. То, коли ми лягаємо в шавасану і тіло відновлює свій звичний стан, в цей час в нас відбуваються процеси, які не менш важливі, ніж ті, що відбуваються в асані.

    Отже додаємо до вашого комплексу шавасану (хоча ви і так її робили), але тепер на більш серйозному рівні. В кінці комплексу поступово старайтесь довести її хоча б до 10 хв. Не нехтуйте шавасаною.                     

перший крок

 

Вправа 1.

Пашчимоттанасана

мал. 1 Пашчимоттанасана.

    На малюнку ви бачите виконання вправи (асани) людиною, яка має хорошу гнучкість і немалий досвід занять йогою. Скоріш за все, більшість з вас (в тому числі і я) не мають такої гнучкості. Це, звичайно, шкода. Але не сумуйте — йога не акробатика і ви, напевно, не плануєте виступати на змаганнях, чи в цирку. Тому, я розповім, як почати і до чого прагнути.

    Отже, після того, як ви трошки полежали розслаблюючись, піднімаємо тулуб і сідаємо. Ноги зведіть до купи і тримайте прямо перед собою, старайтесь не згинати їх в колінах. Але, якщо на початку вони трохи зігнуться, не робіть з цього проблеми. Можливо в декого гнучкість на стільки слаба, що вони не можуть сісти прямо і тіло відхиляється назад. Що ж, тоді візьміть якийсь пояс, шалик або рушник, закиньте його за ступні і підтримуйте тіло руками, щоб воно не завалювалося назад. Довжину пояса підберіть так, щоб руки були натягнутими, випрямленими, щоб вам не потрібно було себе підтримувати силою м”язів.

    Отже ви сидите, хто як може, хто з допомогою пояса, хто вертикально, а хто і з нахилом вперед.

    Тепер важливі вказівки для виконання.

- розслабляйтеся, відключвйте поступово усі лишні м”язи, залиште тільки ті, які необхідні для підтримання пози (ця вказівка буде важливою для всіх асан).

• старайтеся не тягнутися головою до колін, а спрямувати натяг вздовж хребта від поясниці (це вкрай важливо — розтягуємо самий низ спини) до голови. І це не має бути фізичний натяг, це скоріше має бути намір.

• дайте тілу осідати під власною вагою, жодних зусиль, максимальне розслаблення.

• перебувайте в такому положенні доки вам зручно, не повинно бути жодних неприємних відчуттів, не кажучи вже про біль. Біль — недопустима!

• коли асана буде досить добре освоєна, старайтесь поступово довести час виконання до 3 хв.

  Після закінчення лягайте на спину, як на початку і знову ж розслабтеся. Полежіть так 1-2 хвилини перед наступною асаною.

  Якщо комусь зовсім не зручно виконувати цю асану, то можна, на початку, замінити її уттанасаною. Уттанасана — це з положення стоячи (ноги разом) нахилитись вперед. Тобто, просто звісьте тіло вниз, знайдіть зручне положення, щоб краще розслабитись, руки висять вільно і постійте так трошки, вільно дихаючи. Входити в асану і виходити з неї треба повільно.

Вправа 2

Бхуджангасана

кобра

мал. 2 Бхуджангасана.

    Як і в попередній вправі, не старайтеся повторити те, що бачите на малюнку. Все буде значно простіше. Після того, як ви відпочили від попередньої вправи, перевертайтеся на живіт, кладідь голову на землю так, щоб чоло повністю лежало на землі. Руки кладемо біля плечей долонями вниз. А тепер починаємо рух від поясниці. Так як справжня кобра, силою м”язів спини, підіймаємо голову і тулуб вверх і вперед. Це виходить, коли ми притискаємо лобкову кістку (нижче пупка) до землі, а голову тягнемо вверх. Руками собі не допомагаємо, вони просто вільно лежать на підлозі.

Важливо:

• не закидайте голову назад. Голова має тягнутися вверх і вперед — вздовж хребта.

• розслабте ноги. І, взагалі, постарайтесь розслабити всі м”язи, які не беруть участі у підтримці положення тіла.

• дихайте вільно і рівномірно.

• перебувайте в такому положенні доки вам зручно. Зрозуміло, що спочатку це буде дуже короткий час, але ви скоро побачите, що при регулярному і старанному виконанні, цей час буде швидко збільшуватиметься. Якщо вам вдасться довести виконання до 1-1,5 хв., цього буде достатньо.

    Після закінчення лягаємо на спину, розслабляємося перед наступною вправою.

Вправа 3

Ардха-матсіендрасана

половинна поза царя риб

мал. 3 Ардха- матсіендрасана.

мал. 4 Спрощений варіант.

    Цю вправу не просто описати. Тому, спочатку треба звернути увагу на головне. А в цій вправі головне це скрутити хребет по вертикалі. Одразу ж нагадую — ніяких зусиль, ніяких болів.

    Отже, сідаємо на підлогу. Праву ногу згинаємо в коліні, а стопу притягуємо до лівої ягодиці. Далі згинаємо ліву ногу і ставимо ступню справа від коліна. При цьму тіло трохи повертається вліво. Тепер стараємось, скручуючись далі вліво, правою рукою схопити ліву ступню. Це не буде просто. На мал. 3 показано виконання вправи майстром. На мал. 4 — більш простий варіант. Але і він може видатись для декого складним. Не падайте духом. Тут вам двійки не поставлять і догану не висловлять. Пам”ятайте — ви це робите для себе і ви свій головний суддя. Ваше головне завдання — скручувати хребет. А решта — як вийде. Пройде небагато часу і ви поправите свою позу. Відключайте, по можливості, всі непотрібні м”язи, розслабляйтесь, дихайте спокійно, без затримок.

    Посидівши так якийсь час, поки не виникло дискомфорту, або лишнього напруження, зробіть те ж саме у зворотньому напрямку. Час витримки поступово доводимо до 1-2 хв. в кожну сторону.

    Після чого лягайте на спину, розслабляйтесь. Закрийте очі і постарайтесь утримувати увагу на своєму тілі. Послухайте себе. Може ви десь щось перетягнули. Зверніть на це увагу, щоб знову не повторити цю помилку. Щодня повторювана навіть маленька помилка, може привести до значної проблеми. Тому знову ж нагадую — БУДЬТЕ УВАЖНІ.

    Полежавши так хвилин 5 (можна і більше), закінчуємо перше заняття.

    Ще на кінець декілька вказівок.

• ніколи не спішіть. Якщо не маєте достатньо часу, краще зробіть менше вправ, але без поспіху. Йога — це не кількість, а якість.

• якщо ви маєте якусь серйозну хворобу, то краще порадитись з лікарем, чи можете ви виконувати ту чи іншу вправу (хоча, при достатній обережності і увазі, ви маєте самі бачити, що вам доступно).

• старайтесь виконувати ці вправи щодня. Якщо це не можливо, то не менше чотирьох раз на тиждень.

• краще робити вправи зранку, на пустий шлунок. Якщо це неможливо, то робіть будь-коли, але після їди має пройти не менше 2 год. (при довшому комплексі вправ — не менше 4 год.)

• якщо є бажання, можете пошукати опис даних вправ в інтернеті. Але будьте обережні — там океан сайтів по йозі, часто описи вправ протирічать один одному. Тому, я рекомендую почати з того, що описано вище.

• УВАГА! Ні в якому разі не починайте експериментувати. Пам”ятайте — це ваше тіло, це ваше здоров”я. Особливо застерігаю від перевернутих поз (стійка на голові і т. д.) На все свій час.

    Бажаю успіхів. Скоро буде наступний урок. А зараз починайте не відкладаючи. І пам”ятайте -

    ДОРОГА В ТИСЯЧУ КІЛОМЕТРІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПЕРШОГО КРОКУ.

може почнемо?

    

В попередніх постах була зроблена спроба пояснити, що таке йога і далі буде продовжуватись ця тема. Але щоб не тільки займатись теоретизуванням, пропоную приступити до практики.

    Для того щоб почати практикувати йогу, треба на світанку вийти на галявину лісу, біля підніжжя чарівних гір, поряд з чудовим водоспадом, від якого лине свіжістю, де на вас чекає мудрий гуру, готовий вас вести до вершин мудрості. Як це красиво... Правда?... Але так як у більшості з вас, як і у мене, такої можливості нема, то почнемо трохи скромніше. Після пробудження і всіх ранкових гігієнічних процедур, увійдімо в свою кімнату і сповнімо нашу ранкову молитву.

    Кімната має бути чиста, добре провітрена (але уникайте протягів), якщо це ваша спальня — застеліть ліжко. Тобто місце, де ви будете займатися, має бути охайним, затишним, таким, щоб вас ніщо не відволікало. Також має бути досить тепло. Під час занять мерзнути недопустимо. Тому подбайте про відповідний одяг — вам має бути вільно і тепло.

    Ще одна важлива порада — пийте воду протягом дня. Також після пробудження було б дуже непогано випити шклянку води. Це має стати корисною звичкою. Шклянка води зранку, як душ для шлунка. Не нехтуйте цим. І під час виконання вправ, поставте десь поруч шклянку води і, час від часу, робіть ковток -два (бажано, щоб вода не була холодною).

    Тепер розстеліть на підлозі килимок (або щось подібне) і лягайте на спину, трохи розкинувши руки і ноги. Полежіть так декілька хвилин, розслаблюючись. Не шкодуйте на це часу. Не кидайтесь одразу в складні вправи. Тут немає місця поспіху. Просто лежіть. Пройдіться кілька раз внутрішнім взором по своєму тілу і, якщо побачите якісь напруження, відпустіть їх — розслабтесь. Слухайте своє тіло. Не відволікайтесь на сторонні предмети, тому краще заплющіть очі. Ні про що стороннє не думайте. Ваші думки мають бути направлені на ваші відчуття. Слухайте себе, слухайте своє дихання, розслабляйтеся... Будьте уважні...

    Тепер ви готові... 

Ще трохи про йогу

    

Як говорить легенда, йогу людям приніс Шива (один з найважливіших богів індійського пантеону). Не будемо з цим сперечатись, а просто звернемось до фактів. Фрески, де зображені люди в позах, які нагадують асани, існують в Індії ще з дописемних часів. Тобто йдеться про 2-3 тисяч років до Христа. Зрозуміло, що точних даних про йогу нема і бути не може.

    Знаменитий індолог, перекладач давніх текстів, Девід Фроулі стверджує, що класичні напрямки йоги (раджа-йога, бхакті-йога, хатха-йога і карма -йога) походять від мантра-йоги. Це дуже важливе твердження. Воно нам дещо дає в розумінні, що таке йога взвгалі. Давайте на хвильку зупинимось на цьому.

    Мантра-йога, головним чином, складається з повторення мантр. Напевно багато хто чув слово “мантра”. І тепер більшість людей, які хоч трошки цікавляться східними практиками, вважає, що це якісь містичні слова, чи фрази, які потрібно постійно повторювати. В деякій мірі це правильно. Справа тільки в тому, ЩО це за слова. Якими мали бути слова, щоб люди з давніх давен, виконуючи якісь ритуали, регулярно повторювали ці слова?...

    Напевне дивно було б уявити собі людину, яка сидить в позі лотоса десь у відлюдному місці і повторює слово “банан”, або “будинок”... Поза всяким сумнівом, виконуючи якусь релігійну практику, слова мали б бути сповнені духовного змісту. Сама логіка підказує, що мантра (слово чи ціла фраза) була призиванням Господа, повторенням гімну в честь Господа. Священна книга древніх індусів Ріг-Веда сповнена саме такими гімнами.

    Тобто, якщо дивитись глибше, мантра — це була молитва (про молитву ми поговоримо наступним разом). Адепт йоги, здійснюючи ритуал, приймав ту чи іншу асану, для того щоб молитись. Тому, мантра-йога це в першу чергу молитовна практика, а асани з'явилися в цих практиках пізніше. В основі йоги, як дороги до Бога, лежить молитва, а не фізичні вправи.

    Надіюсь, що тепер стає зрозумілим, що без молитви йога — це гімнастика, гімнастика корисна і доступна для багатьох. Але це не йога.

    Як же сучасна йога так сильно відійшла від свого кореня?

    Виконуючи ті чи інші асани, медитуючи (молячись), йог укріплював і очищав свідомість, занурювався вглиб свого єства і йшов до Бога. Це, мабудь, було частиною ритуалу.Так виглядає, що з часом люди помітили, що очищення свідомості відбувається і без призивання Господа. І, напевно, поступово почали медитувати використовуючи якісь інші слова, або медитувати на полум”ї свічки, диханні, шумі водоспаду, шелесті листя і т. д. Люди почали придумувати мантри, де вже Бога не було. На сьогоднішній день існує багато шкіл медитації, які обросли великою кількістю різномаїтих технік, а головного в них нема. В них нема Бога. І які б тут складні техніки не придумувати, вони не можуть привести нас до Господа (або самадхі, якщо брати йогівську термінологію). Ці техніки можуть підвищити рівень нашої свідомості, покращити наш психологічний стан, але це і все. Вищої цілі, цілі йоги, досягти неможливо. Тому, медитація, яку нам пропонують різні гуру, в основному, далеко відійшла від свого коріння і, по суті, вона є просто здеградованою молитвою.

    Дуже важливо розуміти, що чиста свідомість, яка досягається медитацією, і якої так прагнуть новоявлені адепти йоги, це не самоціль. Мати чисту свідомість це чудово, але ми не знаємо, що може увійти в очищену свідомість, чим вона може заповнитись і, яку це може нести небезпеку.

“Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним. І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.” (Євангеліє від Луки 11.24-26).

Отже: медитація, в якій нема Бога, це здеградована молитва, що може нести небезпеку. Тому, будьте уважні...

    Тепер розберемося, як з”явилися фізичні вправи — асани. Про це також нема точних даних (в крайньому разі, я про них не знаю). Але, керуючись логікою, можна зробити деякі припущення. Перш за все, стародавня Індія (як і Єгипет, і Китай) були дуже заритуалізованими народами. Безліч ритуалів були пов”язані з поклонінням Господу. Медитуючи (молячись), люди, виконували якийсь ритуал, перебували в певних положеннях. Напевно, поступово було помічено, що в певних позах краще медитувати: вони зручні, в них можна перебувати довший час. З плином часу, виявилось, що деякі положення дуже позитивно впливають на фізичний стан людини. Ось тоді і почався розвиток йоги тіла — хатха-йоги, чудового дару, який отримало людство.

    Треба визнати, що це тільки мій здогад, чи гіпотеза. Точних даних на цю тему нема. Тому кожен вправі прийняти цю гіпотезу чи відкинути її.

Але, яку б точку зору ви не вибрали, це не означає, що не вартує практикувати йогу.

 

Для чого християнину йога?

Звичайно, християнин може цілком обійтися без йоги, як і без будь-якої іншої фізичної культури. Питання, напевно, треба поставити інакше. Чи потрібна фізична культура або, взагалі культура, християнину? І, якщо так, яке місце тут може займати йога?

Щоб відповісти на це питання треба вияснити, що таке йога.

Слово “йога” на санскриті означає “єдність” (ще один переклад - “підкорення”). Дехто каже, що мета йоги єдність душі і тіла. Це правильно. Все ж це не основна мета. Це проміжна мета. Основна мета — єдність людини з Богом (або підкорення людини Богу). Хіба у нас, у християн, не точно така сама мета? Хіба у молитві ми не прагнемо перебувати перед Богом? Хіба в Святому причасті ми не єднаємося з Ним?

Закономірно може виникнути інше питання: про якого Бога йдеться? У індусів свій Бог.

А відповідь тут така. Бог — один. Нема інших богів. Бог на землі і в усіх народів один (не рахуючи сатанистів і сатанинських вірувань). Є просто ступінь розуміння Бога. І християнство, також, не існувало з давніх давен. Людство пройшло довгий шлях пізнання Бога, щоб нам явився Христос.

Тепер ми живемо в християнському світі. Дякуємо Творцю! Але давайте подумаємо, чи ми добре розуміємо Бога? Ми — християни, які отримали одкровення від самого Господа. Ми Його добре розуміємо?...

Може тоді хтось спробує розтлумачити, що таке Свята Трійця? І як це так Трійця, а Бог один?...

Подумайте... Будьте чесні самі перед собою...

На Другому Ватиканському соборі було відмічено, що Святий Дух діє по всій землі.

“... всі люди – це діти Адама, тобто носії первородного гріха, а отже всі потребують спасіння. Далі, Христос помер на хресті за всіх людей, не лише за тих, котрі в Нього повірили чи Його прийняли... Тому Святий Дух, продовжуючи ту саму місію Христа, не може залишити більшу частину населення світу та більшу частину історії без своєї опіки. Він вів і веде до Христа всіх, Йому знаними дорогами і способами. Благодать спасіння, яку Христос дарував світу, дається у якійсь мірі навіть тим, які Христа не знають, але живуть згідно зі своєю совістю, тобто у християнському дусі початкового рівня.”

Митрополит Антоній Сурожський на питання, кому молиться дикун, який стоїть перед ідолом, відповів, що якщо цей дикун молиться і вірить, що молиться Всевишньому Богу, то він молиться тому ж самому Богу, що і ми.

А кому молились Мойсей, Авраам, Давид? Вони ж не знали Христа. І нічого не знали про Святу Трійцю. А ми їх вважаємо святими. Як з цим бути?

ДУМАЙТЕ...

Йога це єднання з Богом. Всевишнім Богом, єдиним у Святій Трійці. І, якщо індуси цього до кінця не розуміють, це не означає, що вони хочуть з'єднатися з сатаною.

За останніми даними науки (послухайте лекції Андрія Зубова) нема і не було на землі народу, який би не вірив в Єдиного Бога. Поява багатьох богів — це деградація духовності.

Тому, давайте не будемо дуже строгими до людей, які сповідують іншу релігію. Вони також шукають спасіння. І багато хто з них моляться Всевишньому, Богу Творцю, як і ми це робимо в молитві “Отче наш”. 

Вступ

У наш час, йога сприймається звично. Оголошення про можливість вивчення йоги та секції для практичних занять можна зустріти повсюдно. Правдоподібно, кожен великий спортзал має свою секцію і свого інструктора йоги. З'явилось багато напрямків йоги. Її почали застосовувати у найрізноманітніших цілях — як психологічну допомогу, як розвиток гнучкості тіла, як зручну гімнастику. Кожен може знайти те, що йому найбільше потрібно. Добре це чи погано? Важко відповісти однозначно. З одного боку, якщо певні вправи допомагають людині, це непогано. Все ж це зовсім не означає, що людина, яка користується певними порадами і вправами з йоги, одразу сама стає йогом. З іншого боку стає помітним те, що за лавиною різноманіття стилів йоги, її класичний варіант майже перестав бути впізнаваним. 

Треба також розуміти, що, як і будь-яка духовно-фізична практика йога, а радше певні її підвиди, можуть бути не цілком безпечними. Добре, коли людина займається йогою, як фізичною культурою, не шукаючи при цьому певних надзвичайних можливостей. Все ж, заняття йогою можуть переслідувати і іншу мету. Людина може оточити себе різними східними атрибутами, заглибитись у певні езотеричні вірування та практики, довести себе до "екстазу", а часом і до сатанізму. Бувають і такі ентузіасти йоги, що своїм завзяттям (а радше незнанням і впертістю), виснажують себе, доводять до хвороби, або, навіть, стають каліками. Можливо, саме тому священники в основному виступають проти йоги. Їм просто доводиться досить часто бачити негативні наслідки занять йогою.

Річ тому, що негативні наслідки бувають там, де люди займаються не йогою, а чимось, що зовні дуже схоже на йогу. Хоч самі ті, що займаються, думають, що це йога.

Тому, я вирішив поділитися своїм досвідом. І, передусім, хочу наголосити - ЙОГА НЕ ШКОДИТЬ, А ДОПОМАГАЄ ХРИСТИЯНСЬКОМУ ЖИТТЮ.